Поль Александр [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 3


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

class="book">розробки надр… розпочав Олександр Поль.

Звернувся безпосередньо в гірничий департамент: відіслав туди зразки криворізької руди і став

чекати виклику. А діждався виклику до катеринославського генерал-губернатора.

– Я вами незадоволений, – заявив губернатор. – Мені не дають спокою, висловлюють гнів із

Петербурга. Шлете і шлете туди якесь каміння. Скільки можна бути таким наївним?

Після цієї аудієнції з губернатором у Петербург полетіло донесення: «Затія поміщика О. М. Поля

стосовно криворізьких руд і прокладання залізниці є маніакальною, оскільки Поль страждає

розладом розумових здібностей».

Олександр Миколайович вкотре звернувся у столицю: «Бажання розвитку гірничозаводської

промисловості змусило мене присвятити себе і свої заощадження цій справі. Зараз ситуація

складається так, що без нагальної матеріальної підтримки я неминуче припиню свої роботи.

Адже за всі ці роки я не одержав ще жодного карбованця прибутку і не покрив навіть частки своїх

витрат».

…Незадовго до смерті Поля провідали працівники Лондонського національного музею. Нам

відомо, сказали, що ви маєте унікальні реліквії давнини, і ми готові у вас їх купити – платимо

двісті тисяч фунтів стерлінгів сріблом. Цих грошей з горою вистачить вам безбідно дожити віку, а

наш музей забезпечить вам ще й світову славу.

– Я нічого не продаю, – відповів Олександр Миколайович. – Скарби, про які ви ведете мову, коштують набагато дорожче, та вони не мої. Вони належать моєму народу і моїй батьківщині...


ЗАСЛУГ ПЕРЕД РАДЯНСЬКИМ НАРОДОМ НЕ МАВ, з рішення виконкому

Дніпропетровської міської ради «Про перейменування вулиці Поля» від 12 березня 1953 р.

У зв’язку з тим, що О. М. Поль, ім’ям якого названа вулиця в Жовтневому районі міста, був

великим поміщиком-промисловцем і ніяких заслуг перед радянським народом не мав, виконком

міської Ради депутатів трудящих вирішив:

1.Перейменувати вул. Поля – у вулицю імені народного героя Чехословацької республіки –

Юліуса Фучіка.


Є ТАКА ЛЮДИНА, з кореспонденції В. Черниша «А може, Дніпрополь?»

У засобах масової інформації періодично з’являються матеріали про необхідність перейменування

Дніпропетровська і пропонуються нові його назви.

...Є (вірніше була) людина, завдяки якій почала розвиватися, стала індустріальною вся область. Це

Олександр Поль. Як вдячні нащадки, ми просто зобов’язані назвати головне місто області –

Дніпрополь.