КулЛиб - Скачать fb2 - Читать онлайн - Отзывы
Всего книг - 433114 томов
Объем библиотеки - 596 Гб.
Всего авторов - 204889
Пользователей - 97082
«Призрачные миры» - интернет-магазин современной литературы в жанре любовного романа, фэнтези, мистики

Впечатления

медвежонок про Куковякин: Новый полдень (Альтернативная история)

Очередной битый файл. Или наглый плагиат. Под обложкой текст повести Мирера "Главный полдень".

Рейтинг: +2 ( 2 за, 0 против).
Serg55 про Ермачкова: Хозяйка Запретного сада (СИ) (Фэнтези)

прекрасная серия, жду продолжения...

Рейтинг: 0 ( 1 за, 1 против).
kiyanyn про Сенченко: Україна: шляхом незалежності чи неоколонізації? (Политика)

Ведь были же понимающие люди на Украине, видели, к чему все идет...
Увы, нет пророка в своем отечестве :(

Кстати, интересный психологический эффект - начал листать, вижу украинский язык, по привычке последних лет жду гадости и мерзости... ан нет, нормальная книга. До чего националисты довели - просто подсознательно заранее ждешь чего-то от текста просто исходя из использованного языка.

И это страшно...

Рейтинг: +1 ( 3 за, 2 против).
kiyanyn про Булавин: Экипаж автобуса (СИ) (Самиздат, сетевая литература)

Приключения в мире Сумасшедшего Бога, изложенные таким же автором :)

Рейтинг: 0 ( 1 за, 1 против).
Витовт про Веселов: Солдаты Рима (СИ) (Историческая проза)

Автору произведения. Просьба никогда при наборе текста произведения не пользоваться после окончания абзаца или прямой речи кнопкой "Enter". Исправлять такое Ваше действо, для увеличения печатного листа, при коррекции, возможно только вручную, и отбирает много времени!

Рейтинг: +3 ( 3 за, 0 против).
DXBCKT про Брэдбери: Примирительница (Научная Фантастика)

Как ни странно — но здесь пойдет речь о кровати)) Вернее это первое — что придет на ум читателю, который рискнет открыть этот рассказ... И вроде бы это «очередной рассказ ниочем», и (почти) без какого-либо сюжета...

Однако если немного подумать, то начинаешь понимать некий неявный смысл «этой зарисовки»... Я лично понял это так, что наше постоянное стремление (поменять, выбросить ненужный хлам, выглядеть в чужих глазах достойно) заставляет нас постоянно что-то менять в своем домашнем обиходе, обстановке и вообще в жизни. Однако не всегда, те вещи (которые пришли на место старых) может содержать в себе позитивный заряд (чего-то), из-за штамповки (пусть и даже очень дорогой «по дизайну»).

Конечно — обратное стремление «сохранить все как было», выглядит как мечта старьевщика — однако я здесь говорю о реально СТАРЫХ ВЕЩАХ, а не ковре времен позднего социализма и не о фанерной кровати (сделанной примерно тогда же). Думаю что в действительно старых вещах — незримо присутствует некий отпечаток (чего-то), напрочь отсутствующий в навороченном кожаном диване «по спеццене со скидкой»... Нет конечно)) И он со временем может стать раритетом)) Но... будет ли всегда такая замена идти на пользу? Не думаю...

Не то что бы проблема «мебелировки» была «больной» лично для меня, однако до сих пор в памяти жив случай покупки массивных шкафов в гостиную (со всей сопутствующей «шифанерией»). Так вот еще примерно полгода-год, в этой комнате было практически невозможно спать, т.к этот (с виду крутой и солидный «шкап») пах каким-то ядовито-неистребимым запахом (лака? краски?). В общем было как-минимум неуютно...

В данном же рассказе «разница потенциалов» значит (для ГГ) гораздо больше, чем просто мелкая проблема с запахом)) И кто знает... купи он «заветный диванчик» (без скрипучих пружин), смог ли бы он, получить радостную весть? Загадка))

Рейтинг: +1 ( 1 за, 0 против).
DXBCKT про Брэдбери: Шлем (Научная Фантастика)

Очередной (несколько) сумбурный рассказ автора... Такое впечатление, что к финалу книги эти рассказы были специально подобраны, что бы создать у читателя некое впечатление... Не знаю какое — т.к я до него еще никак не дошел))

Этот рассказ (как и предыдущий) напрочь лишен логики и (по идее) так же призван донести до читателя какую-то эмоцию... Сначала мы видим «некое существо» (а как иначе назвать этого субъекта который умудрился столь «своеобразную» травму) котор'ОЕ «заперлось» в своем уютном мирке, где никто не обратит внимание на его уродство и где есть «все» для «комфортной жизни» (подборки фантастических журналов и привычный полумрак).

Но видимо этот уют все же (со временем)... полностью обесценился и (наш) ГГ (внезапно) решается покинуть «зону комфорта» и «заговорить с соседкой» (что для него является уже подвигом без всяких там шуток). Но проблема «приобретенного уродства» все же является непреодолимой преградой, пока... пока (доставкой) не приходит парик (способный это уродство скрыть). Парик в рассказе назван как «шлем» — видимо он призван защитить ГГ (при «выходе во внешний мир») и придать ему (столь необходимые) силы и смелость, для первого вербального «контакта с противоположным полом»))

Однако... суровая реальность — жестока... не знаю кто (и как) понял (для себя) финал рассказа, однако по моему (субъективному мнению) причиной отказа была вовсе не внешность ГГ, а его нерешительность... И в самом деле — пока он «пасся» в своем воображаемом мирке (среди фантазий и раздумий), эта самая соседка... вполне могла давно найти себе кого-то «приземленней»... А может быть она изначально относилась к нему как к больному (мол чего еще ждать от этого соседа?). В общем — мир жесток)) Пока ты грезишь и «предвкушаешь встречу» — твое время проходит, а когда наконец «ты собираешься открыться миру», понимаешь что никому собственно и не нужен...

В общем — это еще одно «предупреждение» тем «кто много думает» и упускает (тем самым) свой (и так) мизерный шанс...

P.S Да — какой бы кто не создал себе «мирок», одному там жить всю жизнь невозможно... И понятное дело — что тебя никто «не ждет снаружи», однако не стоит все же огорчаться если «тебя пошлют»... Главной ошибкой будет — вернуться (после первой неудачи) обратно и «навсегда закрыть за собой дверь».

Рейтинг: 0 ( 0 за, 0 против).

Іван Семенович Нечуй-Левицький

RSS канал автора
Поделиться:
Иллюстрация № 1 читать онлайн КулЛиб

Іва́н Нечу́й-Леви́цький

(25 листопада 1838 — 2 квітня 1918)

Нечуй-Левицький Іван Семенович
(1838-1918)
письменник, перекладач
Іван Семенович Левицький (літературний псевдонім — Нечуй) народився 25 листопада 1838 року в Стеблеві, в сім’ї сільського священика. Батько його був освіченою людиною прогресивних поглядів, мав велику домашню книгозбірню і на власні кошти влаштував школу для селян, в якій його син і навчився читати й писати. Змалку І.Левицький познайомився з історією України з книжок у батьківській бібліотеці. На сьомому році життя хлопця віддали в науку до дядька, який вчителював у духовному училищі при Богуславському монастирі. Там опанував латинську, грецьку та церковнослов’янську мови. Незважаючи на сувору дисципліну, покарання й схоластичні методи викладання, Левицький навчався успішно й після училища в чотирнадцятилітньому віці вступив до Київської духовної семінарії, де навчався з 1853 по 1859 рік. У семінарії захоплювався творами Т.Шевченка, О.Пушкіна та М.Гоголя. Закінчивши семінарію, І.Левицький рік хворів, а потім деякий час працював у Богуславському духовному училищі викладачем церковнослов’янської мови, арифметики та географії. 1861 року Левицький вступає до Київської духовної академії. Не задовольняючись рівнем освіти в академії, вдосконалює свої знання самотужки: вивчає французьку й німецьку мови, читає твори української та російської класики, європейських письменників Данте, Сервантеса, Лесажа та ін., цікавиться творами прогресивних філософів того часу. 1865 року І.Левицький закінчує академію із званням магістра, але відмовляється від духовної кар’єри й викладає російську мову, літературу, історію та географію в Полтавській духовній семінарії (1865—1866), в гімназіях Каліша (1866—1867) та Седлеця (1867—1872). Одночасно з педагогічною діяльністю І.Левицький починає писати. У 60-х роках він написав комедію «Жизнь пропив, долю проспав» і повість «Наймит Яріш Джеря». Працюючи в Полтавській семінарії, він у 1865 році створює повість «Дві московки». Згодом з’явилися оповідання «Панас Круть» та велика стаття «Світогляд українського народу в прикладі до сьогочасності», що побачили світ у львівському журналі «Правда», оскільки через Валуєвський циркуляр 1863 року українська література на Наддніпрянщині була під забороною. З 1873 року І.Левицький працює у Кишинівській чоловічій гімназії викладачем російської словесності, де очолює гурток прогресивно настроєних учителів, які на таємних зібраннях обговорювали гострі національні та соціальні проблеми. У той час І.Левицький, який пропагував у Кишиневі українську літературу, попав під таємний нагляд жандармерії. 1874 року вийшов у світ роман «Хмари», а наступного року — драматичні твори «Маруся Богуславка», «На Кожум’яках» та оповідання «Благословіть бабі Палажці скоропостижно вмерти». Пізніше письменник створює такі шедеври української літератури, як «Микола Джеря» (1878), «Кайдашева сім’я» (1879), «Бурлачка» (1880), «Старосвітські батюшки та матушки» (1884). 1885 року І.Нечуй-Левицький йде у відставку й перебирається до Києва, де присвячує себе виключно літературній праці. У Києві він написав оповідання «Пропащі» (1888) та «Афонський пройдисвіт» (1890), казку «Скривджені» (1892), повість «Поміж порогами» (1893). На початку століття письменник звертається до малих форм прози, пише здебільшого статті, нариси, зокрема статті «Сорок п’яті роковини смерті Тараса Шевченка» (1906) та «Українська поезія». До кінця життя І.Левицький жив майже у злиднях, у маленькій квартирі на Пушкінській вулиці, лише влітку виїздив до родичів у село або в Білу Церкву. До останніх сил працював, щоб завершити літературні праці. Останні дні провів на Дегтярівці, у так званому «шпиталі для одиноких людей», де й помер без догляду 1918 року. Поховано його на Байковому кладовищі. Іван Нечуй-Левицький увійшов в історію української літератури як видатний майстер художньої прози. Створивши ряд високохудожніх соціально-побутових оповідань та повістей, відобразивши в них тяжке життя українського народу другої половини ХIХ століття, показавши життя селянства й заробітчан, злиднями гнаних з рідних осель на фабрики та рибні промисли, І.Нечуй-Левицький увів в українську літературу нові теми й мотиви, змалював їх яскравими художніми засобами. На відміну від своїх попередників — Квітки-Основ’яненка та Марка Вовчка, він докладніше розробляв характери, повніше висвітлював соціальний побут, показував своїх героїв у гострих зіткненнях з соціальними умовами. У пореформений час ускладнювалися суспільні взаємини, виникали нові конфлікти між основними верствами населення. Розвиток капіталізму, пролетаризація селянства, яке заповнювало міста, зумовлювали появу нового типу спролетаризованого селянина та нові суспільні умови його життя в місті
. Одне слово, нові умови вимагали появи нових видів і жанрів, які б могли глибше й достеменніше охопити усю складність і розмаїття проявів тогочасного життя. Івана Нечуя-Левицького покликали до письменницької праці муза Шевченка, романи Тургенєва, повісті Гоголя і статті Писарєва. Надто ж поезія Шевченка, з якою він уперше познайомився в журналі «Основа» 1861 року i для якого вперше почав писати оповідання. Але журнал незабаром перестав виходити, і його задум залишився нездійсненим. У цьому невиданому оповіданні він вустами свого героя заявив: «Буду писати вірші, складу віршами книгу, таку, як «Катерина»... Напишу про діда Хтодося... про нещасних, прибитих долею... Про них! Про них!» Це була програма, над якою він працював ціле своє життя. Суспільно-політичні погляди та естетичні смаки Нечуя-Левицького формувалися у 60—70-х роках, в умовах жорстокої реакції і національного гноблення, коли діяв Валуєвський циркуляр про заборону українського слова. Водночас у ті часи інтенсивно розвивався капіталізм, виникають нові суспільно-економічні відносини і суперечності. Реформа 1861 року, формально скасувавши кріпацтво, не полегшила життя селянства, яке страждало від орендарів, промисловців, посесорів. Щоб прогодувати сім’ї, тисячі людей мандрують Росією в пошуках заробітків, скрізь стикаючись із свавіллям чиновників та промисловців, нової буржуазії, яка, так само як і поміщики, гнітила народ. В роки навчання в духовній семінарії І.Нечуй-Левицький у полеміках із студентами виробляв свої стійкі національні погляди на розвиток української нації та культури. Царський уряд устами Валуєва проголосив, що «ніякої особливої малоросійської мови не було, немає і бути не може». Здійснювалися широкі заходи з русифікації населення, заборони книжок та навчання рідною мовою, заборонялася діяльність українських культурних товариств. Нечуй-Левицький, не маючи змоги друкувати свої твори українською мовою на Наддніпрянщині, скориставшись допомогою П.Куліша, публікує у львівському журналі «Правда» статтю «Сьогочасне літературне спрямування» (1878), у якій гостро виступив проти шовіністичної політики російського уряду та деяких російських письменників. Пізніше, 1891 року, у статті «Українство на літературних позвах з Московщиною» він з ще більшою гостротою висловив протест проти гноблення українського народу царизмом. Естетичні погляди І.Нечуя-Левицького, окрім творів красного письменства, формувалися під відчутним впливом народної творчості. І.Франко вважав письменника найвиразнішим представником реалістичної школи. У статті «Сьогочасне літературне спрямування» основними принципами української літератури Нечуй-Левицький проголошує «реальність, народність та національність». Як реаліст, він орієнтувався на осмислення високих життєвих ідеалів і краси життя. Він виступав проти натуралізму, вимагав не копіювати, а узагальнювати явища життя, надихати їх художньою правдою. Письменник орієнтувався на свого вчителя Т.Шевченка, який, поклавши в основу своєї творчості народну пісню, «зумів повести народний епос в щиро народному дусі». Свої погляди на народну творчість Нечуй-Левицький виклав у праці «Світогляд українського народу від давнини до сучасності» (1868), яка й нині є корисним дослідженням у галузі української міфології. В ній письменник аналізує перекази, приказки, вірші, в яких відбито соціальні конфлікти й суперечності в гущі українського народу. Добре знаючи закулісні сторони церковного життя, він гостро критикує в цій праці вияви відступу від християнської моралі та благочестя в середовищі священнослужителів. За півстоліття творчої діяльності І.Нечуй-Левицький написав понад п’ятдесят високохудожніх романів, повістей, оповідань, п’єс, казок, нарисів, гуморесок, літературно-критичних статей. Його повісті «Причепа», «Гориславська ніч», «Дві московки», «Хмари», як згадував І.Франко, «читала вся Мала Русь з великою вподобою». А по-вісті «Кайдашева сім’я» та «Микола Джеря» й нині залишаються серед найкращих творінь української літератури. «Українська жизнь, — писав Нечуй-Левицький, — то непочатий рудник, що лежить десь під землею, хоч за його вже брались і такі високі таланти, як Шевченко; то безконечний матеріал, що тільки ще жде робітників, цілих шкіл робітників на літературному полі». Розквіт творчості письменника припадає на другу половину 70-х — початок 80-х років, коли вийшли його оповіді з народного життя «Микола Джеря», «Бурлачка», «Кайдашева сім’я», «Не можна бабі Парасці вдержатись на селі», «Благословіть бабі Палажці скоропостижно вмерти». У цих справжніх літературних перлинах письменник виявив велику майстерність у змалюванні народних характерів. Своєрідною рисою стилю Нечуя-Левицького є тонке поєднання реалістичної конкретності описів, великої уваги до деталей портретів та особистісних характеристик, побуту, обставин праці, особливостей мови та поведінки персонажів з живописною образністю, емоційністю, тяжінням до яскравих епітетів. Усе це разом ставить твори українського прозаїка в один ряд з творами кращих тогочасних російських та західноєвропейських письменників і виводить українське письменство за межі побутовизму та етнографізму минулої, дошевченківської доби. Однією з питомих рис творчого стилю письменника є його тонкий гумор у так званих антиклерикальних творах. У них, особливо в «Афонському пройдисвіті», він виявляє близькість своїх поглядів до гоголівських, до естетики української байки Григорія Сковороди та Євгена Гребінки. Його сміх і сатира зумовлені життєвими конфліктами й ніколи не мали на меті образу гідності людини, а навпаки, вселяли оптимізм і надію на краще життя.
** ...се переважно буденна мова українського простолюддя, проста, без сліду афектації, але проте багата, колоритна і повна тої природної грації, якою вона визначається в устах людей з багатим життєвим змістом. З огляду на високоартистичне змалювання селянського життя і добру композицію повість належить до найкращих оздоб українського письменства. /**Іван Франко про повість «Кайдашева сім’я».**/



Показывать:   Сортировать по:

    Массовая выкачка в формате:

Показываем книги: (Автор) (все книги на одной странице)

Количество книг по ролям: Автор - 85. ( 85 на иностранном языке)
По форматам:  fb2 книги - 85 (56.78 Мб)
Всего книг: 85. Объём всех книг: 57 Мб (59,541,442 байт)

Средний рейтинг 4.43Всего оценок - 7, средняя оценка книг автора - 4.43
Оценки: нечитаемо - 1, плохо - 0, неплохо - 0, хорошо - 0, отлично! - 6

Автор

Классическая проза  

Класика української літератури
- 4. Кайдашева сім'я [на украинском (uk)] 736 Кб  (читать)  (скачать fb2) - Іван Семенович Нечуй-Левицький
- 60. Микола Джеря [на украинском (uk)] 650 Кб  (читать)  (скачать fb2) - Іван Семенович Нечуй-Левицький
- 115. Шевченкова могила [на украинском (uk)] 213 Кб  (читать) (читать постранично) (скачать fb2) - Іван Семенович Нечуй-Левицький
- 116. Афонський пройдисвіт [на украинском (uk)] 330 Кб  (читать)  (скачать fb2) - Іван Семенович Нечуй-Левицький
- 117. Дві московки [на украинском (uk)] 363 Кб  (читать)  (скачать fb2) - Іван Семенович Нечуй-Левицький
- 118. Два брати [на украинском (uk)] 241 Кб  (читать) (читать постранично) (скачать fb2) - Іван Семенович Нечуй-Левицький
- 119. На Кожум'яках [на украинском (uk)] 436 Кб  (читать)  (скачать fb2) - Іван Семенович Нечуй-Левицький
- 120. Гетьман Іван Виговський [на украинском (uk)] 1.09 Мб  (читать) (читать постранично) (скачать fb2) - Іван Семенович Нечуй-Левицький
- 140. Князь Єремія Вишневецький [на украинском (uk)] 1.25 Мб  (читать) (читать постранично) (скачать fb2) - Іван Семенович Нечуй-Левицький
- 141. Ніч на Дніпрі [на украинском (uk)] 224 Кб  (читать) (читать постранично) (скачать fb2) - Іван Семенович Нечуй-Левицький
- 142. Хмари [на украинском (uk)] 1.43 Мб  (читать)  (скачать fb2) - Іван Семенович Нечуй-Левицький
- 143. Семен Палій Герой Українського народа [на украинском (uk)] 216 Кб  (читать) (читать постранично) (скачать fb2) - Іван Семенович Нечуй-Левицький
- 144. Побіда Хмельницького під Збаражем і Зборовом [на украинском (uk)] 257 Кб  (читать) (читать постранично) (скачать fb2) - Іван Семенович Нечуй-Левицький
- 145. Хрестини [на украинском (uk)] 222 Кб  (читать) (читать постранично) (скачать fb2) - Іван Семенович Нечуй-Левицький
- 146. Українські гетьмани Бруховецький та Тетеря [на украинском (uk)] 321 Кб  (читать)  (скачать fb2) - Іван Семенович Нечуй-Левицький
- 147. Навіжена [на украинском (uk)] 535 Кб  (читать)  (скачать fb2) - Іван Семенович Нечуй-Левицький
- 209. Біда бабі Парасці Гришисі [на украинском (uk)] 241 Кб  (читать)  (скачать fb2) - Іван Семенович Нечуй-Левицький
- 210. Біда бабі Палажці Солов'їсі [на украинском (uk)] 279 Кб  (читать)  (скачать fb2) - Іван Семенович Нечуй-Левицький
- 211. Роковий український ярмарок [на украинском (uk)] 216 Кб  (читать) (читать постранично) (скачать fb2) - Іван Семенович Нечуй-Левицький
- 212. Вітрогон [на украинском (uk)] 211 Кб  (читать)  (скачать fb2) - Іван Семенович Нечуй-Левицький
- 213. Живцем поховані [на украинском (uk)] 327 Кб  (читать) (читать постранично) (скачать fb2) - Іван Семенович Нечуй-Левицький
- 214. Старі гультяї [на украинском (uk)] 342 Кб  (читать)  (скачать fb2) - Іван Семенович Нечуй-Левицький
- 215. Апокаліпсична картина в Києві [на украинском (uk)] 198 Кб  (читать)  (скачать fb2) - Іван Семенович Нечуй-Левицький
- 216. Дві милі [на украинском (uk)] 186 Кб  (читать)  (скачать fb2) - Іван Семенович Нечуй-Левицький
- 219. Скривджені й нескривджені [на украинском (uk)] 346 Кб  (читать)  (скачать fb2) - Іван Семенович Нечуй-Левицький
- 220. На гастролях в Микитянах [на украинском (uk)] 720 Кб  (читать)  (скачать fb2) - Іван Семенович Нечуй-Левицький
- 221. Без пуття [на украинском (uk)] 415 Кб  (читать)  (скачать fb2) - Іван Семенович Нечуй-Левицький
- 222. Гастролі [на украинском (uk)] 423 Кб  (читать) (читать постранично) (скачать fb2) - Іван Семенович Нечуй-Левицький
- 225. Київські прохачі [на украинском (uk)] 552 Кб  (читать)  (скачать fb2) - Іван Семенович Нечуй-Левицький
- 226. Не той став [на украинском (uk)] 664 Кб  (читать)  (скачать fb2) - Іван Семенович Нечуй-Левицький
- 227. Поміж ворогами [на украинском (uk)] 849 Кб  (читать) (читать постранично) (скачать fb2) - Іван Семенович Нечуй-Левицький
- 248. Старосвітські батюшки та матушки [на украинском (uk)] 1.33 Мб  (читать) (читать постранично) (скачать fb2) - Іван Семенович Нечуй-Левицький
- 249. Над Чорним морем [на украинском (uk)] 1.03 Мб  (читать)  (скачать fb2) - Іван Семенович Нечуй-Левицький
- 250. Причепа [на украинском (uk)] 1.18 Мб  (читать) (читать постранично) (скачать fb2) - Іван Семенович Нечуй-Левицький
- 251. Неоднаковими стежками [на украинском (uk)] 1.08 Мб  (читать) (читать постранично) (скачать fb2) - Іван Семенович Нечуй-Левицький
- 252. Запорожці [на украинском (uk)] 253 Кб  (читать)  (скачать fb2) - Іван Семенович Нечуй-Левицький
- 284. Бурлачка [на украинском (uk)] 830 Кб  (читать) (читать постранично) (скачать fb2) - Іван Семенович Нечуй-Левицький
- 291. Рибалка Панас Круть [на украинском (uk)] 378 Кб  (читать) (читать постранично) (скачать fb2) - Іван Семенович Нечуй-Левицький
- 292. Українські гумористи та штукарі [на украинском (uk)] 638 Кб  (читать) (читать постранично) (скачать fb2) - Іван Семенович Нечуй-Левицький
- 293. В Карпатах [на украинском (uk)] 403 Кб  (читать) (читать постранично) (скачать fb2) - Іван Семенович Нечуй-Левицький
Скорочені твори ЗНО з української літератури
- Запорожці (фрагмент) [на украинском (uk)] 26 Кб  (читать)  (скачать fb2) - Іван Семенович Нечуй-Левицький
- Микола Джеря (скорочено) [на украинском (uk)] 22 Кб  (читать)  (скачать fb2) - Іван Семенович Нечуй-Левицький
- Апокаліпсична картина в Києві [на украинском (uk)] [windows-1251] 51 Кб  (читать)  (скачать fb2) - Іван Семенович Нечуй-Левицький
- Афонський пройдисвiт [на украинском (uk)] [windows-1251] 125 Кб  (читать) (читать постранично) (скачать fb2) - Іван Семенович Нечуй-Левицький
- Без пуття [на украинском (uk)] [windows-1251] 159 Кб  (читать)  (скачать fb2) - Іван Семенович Нечуй-Левицький
- Біда бабі Палажці Солов'їсі [на украинском (uk)] [windows-1251] 96 Кб  (читать)  (скачать fb2) - Іван Семенович Нечуй-Левицький
- Біда бабі Парасці Гришисі [на украинском (uk)] [windows-1251] 75 Кб  (читать)  (скачать fb2) - Іван Семенович Нечуй-Левицький
- Гастролі [на украинском (uk)] [windows-1251] 162 Кб  (читать) (читать постранично) (скачать fb2) - Іван Семенович Нечуй-Левицький
- Дві милі [на украинском (uk)] [windows-1251] 47 Кб  (читать)  (скачать fb2) - Іван Семенович Нечуй-Левицький
- Дві московки [на украинском (uk)] [windows-1251] 89 Кб  (читать)  (скачать fb2) - Іван Семенович Нечуй-Левицький


Зарегистрируйтесь / залогиньтесь для выкачки нескольких книг одним файлом.


Впечатления

Foggycat про Нечуй-Левицький: Кайдашева сім'я (Классическая проза ХIX века) в 11:23 (+03:00) / 22-04-2018

Какой правообладатель? Эту книгу никто не издавал, она лежит в свободном доступе на сайте ukrclassic.com.ua Кто поставил блокировку???

КотБасилио, о какой школе ты говоришь??? Ты в школе не учился, а с лисой Алисой у первоклашек золотые тырил Хи )))
И убери свою единицу...не позорься...

Рейтинг: +2 ( 3 за, 1 против).
IT3 про Нечуй-Левицький: Кайдашева сім'я (Классическая проза ХIX века) в 10:16 (+03:00) / 22-04-2018

Муть жуткая ©
котБасилио,ну ты и выдал,спасибо хоть язык классика не похерил...
поколение пепси
*разводит руками*

Рейтинг: +1 ( 1 за, 0 против).
котБасилио про Нечуй-Левицький: Кайдашева сім'я (Классическая проза ХIX века) в 07:00 (+03:00) / 22-04-2018

Муть жуткая. Со школы помню. Одно хорошо: здесь нормальный украинский язык, а не тот суржик, что нам сейчас навязывают.

Рейтинг: -2 ( 3 за, 5 против).
Foggycat про Нечуй-Левицький: Кайдашева сім'я (Классическая проза) в 16:38 (+03:00) / 21-04-2018

Играл в театре роль Лаврина...Хи )))

Рейтинг: 0 ( 1 за, 1 против).