Моральні листи до Луцілія [Луцій Анней Сенека] (fb2) читать постранично
[Настройки текста] [Cбросить фильтры]
- 1
- 2
- 3
- . . .
- последняя (213) »
Луцій Анней Сенека
Моральні листи до Луцілія
Переклад А.Содомори
© Seneca © А.Содомора (переклад, примітки, покажчик власних назв), 1996 Джерело: Сенека. Моральні листи до Луцілія. К.: Основи, 1999 (2-е вид.). 608 с. OCR & Spellcheck: Aerius (ae-lib.org.ua), 2004 [У електронному варіанті відсутні номери параграфів, бо у паперовому виданні вони позначаються незручно для OCR.]
Зміст
Лист І Лист II Лист III Лист IV Лист V Лист VI Лист VII Лист VIII Лист IX Лист X Лист XI Лист XII Лист XIII Лист XIV Лист XV Лист XVI Лист XVII Лист XVIII Лист XIX Лист XX Лист XXI Лист XXII Лист XXIII Лист XXIV Лист XXV Лист XXVI Лист XXVII Лист XXVIII Лист XXIX Лист XXX Лист XXXI Лист XXXII Лист ХХХIII Лист XXXIV Лист XXXV Лист XXXVI Лист XXXVII Лист XXXVIII Лист XXXIX Лист XL Лист XLI Лист XLII Лист ХLIII Лист XLIV Лист XLV Лист XLVI Лист XLVII Лист XLVIII Лист XLIX Лист L Лист LI Лист LII Лист LIII Лист LIV Лист LV Лист LVI Лист LVII Лист LVIII Лист LIX Лист LX Лист LXI Лист LXII Лист LXIII Лист LXIV Лист LXV Лист LXVI Лист LXVII Лист LXVIII Лист LXIX Лист LXX Лист LXXI Лист LXXII Лист LXXIII Лист LXXIV Лист LXXV Лист LXXVI Лист LXXVII Лист LXXVIII Лист LXXIX Лист LXXX Лист LXXXI Лист LXXXII Лист LXXXIII Лист LXXXIV Лист LXXXV Лист LXXXVI Лист LXXXVII Лист LXXXVIII Лист LXXXIX Лист ХС Лист ХСІ Лист ХСІІ Лист ХСIII Лист XCIV Лист XCV Лист XCVI Лист XCVII Лист XCVIII Лист ХСІХ Лист С Лист СІ Лист СII Лист СIII Лист CIV Лист CV Лист CVI Лист CVII Лист CVIII Лист СІХ Лист СХ Лист СХІ Лист СХІІ Лист СХIII Лист CXIV Лист CXV Лист CXVI Лист CXVII Лист CXVIII Лист СХІХ Лист СХХ Лист СХХІ Лист СХХII Лист СХХIII Лист CXXIV
Примітки Покажчик імен
ЛИСТ І
Сенека вітає свого Луцілія! Так і роби, мій Луцілію: відвойовуй себе для себе самого, а час, який досі або забирали в тебе, або викрадали, або сам він утікав, збирай(1) і бережи. Переконай себе в тому, що справа стоїть саме так, як пишу: то виривають у нас той час, то беруть його потай, то сам він пливе з-під рук. (Але найганебнішою є втрата, якої зазнаємо через власну недбалість. Приглянься - і побачиш: величезна частина життя пропадає у тих, хто робить щось не так, як треба, чимала - у тих, хто взагалі нічого не робить, а вже все життя - у тих, хто робить не те, що треба. Вкажи мені людину, котра бодай трохи цінувала б час, дорожила днем, котра б розуміла, що вмирає, власне, щоденно?.. Помиляємось якраз у тому, що смерть бачиться нам десь попереду: вона ж у значній своїй частці - вже позаду. Скільки віку прожито - стільки ж одразу бере його смерть. Отож роби, мій Луцілію, як пишеш: охоплюй усі години. Запанувавши над сьогоднішнім днем, не так залежатимеш од завтрашнього. Життя, поки його відкладаємо, минає. Все, Луцілію, чуже нам, один тільки час •- наша власність. Липі одну цю річ, таку невтримну, пливку, дала нам у володіння природа. Але саме цього володіння позбавляє нас будь-хто, кому лиш заманеться. Така вже нерозумність усіх смертних: отримавши нікчемну дрібницю, яку легко відшкодувати, вони почувають себе у боргу; хто ж забрав час - а його і вдячна людина не годна повернути! - той боржником себе не вважає!.. Спитаєш, либонь, що роблю я, даючи тобі ці настанови. Зізнаюся щиро: як ощадлива у своїх достатках людина, веду рахунок своїм витратам. Не можу похвалитися, що нічого не втрачаю. Але те, що втрачено, в який спосіб і для чого,- скажу. Здам собі звіт у своїй бідності. А втім, моя доля така ж, як і багатьох інших, хто не зі своєї вини опинився у злиднях: ніхто їм не дорікає, але ніхто й не допоможе. У чому ж тут річ?.. Я, бачиш, не вважаю вбогим того, хто вдовольняється й тими крихтами, які ще залишилися. Проте волію, щоб ти беріг своє майно і взявся за ту справу завчасно. Бо - як помітили наші предки - пізно заощаджувати, коли проглядає дно(2). Зрештою, того, що на дні, не лише дуже мало, воно - дуже погане. Бувай здоров!
ЛИСТ II
Сенека вітає свого Луцілія! З листів, що їх пишеш мені, як і з того, що чую, виношу добру надію щодо тебе: не роз'їжджаєш то сюди, то туди, переміною місць не скаламучуєш свого спокою. Така метушня - ознака хворої душі. Перший доказ доброго ладу в ній - це, гадаю, вміти зупинитись і побути з самим собою. Зваж і на те, що читання багатьох авторів, гортання найрізноманітніших книг теж має у собі щось від тих блукань та непостійності. Лише з окремими, найобдарованішими, слід залишатися якомога довше, їхнім розумом(1) живитись, коли хочеш винести щось таке, що надовго б осіло у твоїй душі. Всюди бути - ніде не бути. У тих, чиє життя йде на подорожі, багато зв'язків завдяки чиїйсь гостинності, та ні
- 1
- 2
- 3
- . . .
- последняя (213) »
Последние комментарии
18 минут 44 секунд назад
22 минут 34 секунд назад
22 минут 2 секунд назад
31 минут 51 секунд назад
34 минут 24 секунд назад
44 минут 36 секунд назад