КулЛиб - Скачать fb2 - Читать онлайн - Отзывы
Всего книг - 415480 томов
Объем библиотеки - 558 Гб.
Всего авторов - 153638
Пользователей - 94639

Впечатления

кирилл789 про Мамлеева: Космоунивер. Узнать тебя из сотен. (Юмористическая фантастика)

какой великолепный ужас. и у меня закончились слова, чтобы высказаться.
"пойдём на 600 лет вперёд и ты вернёшь свою любовь", "пошли!". очнувшись в новом теле и 600 лет впереди: общипала себя всю - "ой, что то со мной???". ЧТО ЭТО? у авторши была такая высокая температура, когда она это сочиняла? деревянным языком.

Рейтинг: +1 ( 1 за, 0 против).
кирилл789 про Орлова: Перепиши меня начисто (Любовные детективы)

есть одна скучная вещь, которую стоило бы усвоить женскому полу.
читать душераздирающие истории про то "как он меня взял, а потом полюбил" может и можно, конечно, хоть для меня и не понятно - зачем.
но, девушки-читательницы, если мужчина относится к вам, как "захотел - взял, захотел - изнасиловал", никакого - влюбится-женится в вашей жизни не будет.
ты - тряпка, вещь, понадобилось - использовал, не нужна - задвинул в угол. держите это в голове, девушки, когда вот подобное вам будет попадаться в чтиво. крупными буквами держите. чтобы никогда в жизни вот такое понаписанное "знание" не повторять.

Рейтинг: +1 ( 1 за, 0 против).
ABell про Марахович: Отпетые отшельники (Альтернативная история)

Автору конечно обязательно нужно было высказаться об его отрицательном отношении к нынешней власти...

Рейтинг: 0 ( 1 за, 1 против).
argon про Ангелов: Налево от дома. Книжная серия «Азбука 18+». (Фэнтези)

Вот как, как Ангелов с этими "энцклопедическими" творениями, изложенными в стиле Луркморья, попал в раздел "Фентези"? Юмор, может циничный и чёрный, стёб и троллинг, но никак не фентези!

Рейтинг: +2 ( 2 за, 0 против).
Serg55 про Осинская: Хорошо забытое старое. Книга 3 (Космическая фантастика)

хорошая трилогия

Рейтинг: 0 ( 1 за, 1 против).
Serg55 про Калинин: Начало (СИ) (Боевая фантастика)

как-то много роялей даже для альтернативки

Рейтинг: 0 ( 1 за, 1 против).
Любопытная про Гале: Наложница для рига (Любовные детективы)

Предупреждение 18+ стоит , но ради интереса просто пролистнула после пяти страниц чтива, все остальное. Жесткое насилие над гг и остальными девами…... Это наверное , для мазохисток……Тебя насилуют во все места, да не один мужик, а много, а ты потом его и полюбишь. Ну по крайней мере обложка со страстным поцелуем наверное к этому предполагает.
Похоже аффторши таких «шедевров» заблокированных мечтают , что ли , чтобы их поимели во все места, куда имеют гг, а потом будет большая и чистая любофф. Гадость какая то .Удалила всю папку и довольна.

Рейтинг: +1 ( 1 за, 0 против).

Вірш і розмова (fb2)

- Вірш і розмова (пер. Тимофій Гаврилів) 329 Кб (скачать fb2) - Ганс-Ґеорґ Ґадамер

Настройки текста:




Ганс-Ґеорґ Ґадамер
ВІРШ І РОЗМОВА Есе


© Тимофій Гаврилів, український переклад, передмова, примітки, 2002

© Незалежний культурологічний журнал «Ї», оформлення серії, 2002


Перекладено за виданням: Hans-Georg Gadamer. Gedicht und Gespraech. Essays. Insel Verlag: Frankfurt am Main 1990.


Тексти подаються в запропонованій перекладачем редакції.


Переклад книжки виконано в рамках перекладацької програми імені Пауля Целяна Іституту наук про людину (Відень)

за сприяння Європейського фонду культури (Амстердам)

часткової підтримки фонду Ґьоте-Інститут Інтер Націонес (Бонн)

та за підтримки Ґьоте-Інституту (Київ)


ПЕРЕДМОВА Ахілесова п'ята Ганса-Ґеорґа Ґадамера


Уперше вірші Фрідріха Гьольдерліна я прочитав завдяки Гансові-Ґеорґу Ґадамеру. Поет, я зустрівся з поетом, зустрівшись з філософом. Така зустріч, як кажуть сьогодні, знакова, і по-новому бачиться в ній роль філософа і філософії. Так в Альпах і Шварцвальді, гео-тектонічному пролозі до Альп, мандрівники беруть досвідченого провідника, який веде їх верховинними стежками. Подібно до того, як провідник виводить на верхівку, де людині відкривається перехопнуща подих навколишня краса, запаморочлива краса висоти, коли висота усуває межу між землею і небом, яку ми називаємо обрієм, так філософ-герменевт веде до тексту. Якщо мета гірської подорожі через якийсь час зусиль і перепочинків досягнена, то з наближенням до тексту все щойно починається. Помічна роль філософа — не другорядна роль: ведучи вгору інших, провідник сам щоразу наново торує свій шлях.

Філософ-герменевт — драгоман, і така його роль мені, перекладачеві, особливо близька. Герменевтика — тлумачення тексту, тексту не тільки і не насамперед літературного чи поготів мистецького, а світу як тексту. Герменевтика прагне осмислити наш текст, який ми пишемо про світ, про себе і про себе у світі. Релігія каже, що світ — це текст Бога, філософія не знає, чий це текст, вона насампочаток прагне його прочитати — може, прочитавши, ми зуміємо довідатися щось про почерк невідомого Автора. Філософ — графолог.

А яке місце поезії? Яка її чинність? Промислово-технічний гуркіт доби заглушує її голос. Поняття цивілізації ми підмінюємо поняттям технічної цивілізації і вже взагалі не ставимо питання, а що воно таке, цивілізація? Мільйони жертв штучного голодомору в Україні, європейські і не лише трагедії — це теж цивілізація? За браком дефініційного зухвальства я беру словник — поняття-носій, на якому тримається лексематичне дерево, навпрошки пов’язане з поняттям громади, громадськости, громадянськости: civicus, civilis (громадянський), civis (громадянин, громадянка), civitas (громадянство, громада, місто) і нарешті чудове своєю значеннєвістю слово civilitas: обхідливість, привітність, поштивість, ввічливість, відтак громадянство і вже аж потім, насамкінець, і до того ж рідко: урядування, політика. Латинське сivilitas звучить майже так, як звучать категорії християнської етики. Може, цивілізація — то громадянське суспільство, коли голос громадянськости звучніший, ніж гуркіт техніки, ніж різкий скрип від тертя маховиків системи?

У фільмі Федеріко Фелліні «Корабель пливе» машинерія з її несамохітнім гурчанням-гротеском — то спід його, феллінівської метафори життя-корабля. Митець зображає, творить образ. Митець надає субстанції форму, він ловець субстанцій, і справжнє мистецтво — те, яке несе послання, яке має що сказати.

Сучасна філософія здебільшого скептично дивиться на «спід», і це також — її вразливе місце: на лептопі філософ набирає доповідь, в якій критикує техноцентричність цивілізації, відтак літаком летить на міжнародну конференцію, на якій виголошує свою критичну доповідь, підсилену мікрофоном. Складається враження, начеб філософ критикує те, що сам охоче використовує, — нема ради, наше життя зіткане з амбівалентностей. Однак має слушність кожний, хто говорить про затехнізованість нашого уявлення про цивілізацію. Зрештою, я, поет, не ставлю техніку і поезію по різні боки, але й не ставлю їх разом по той бік добра і зла, принаймні не в розумінні їхньої непричетности до світу, який ми називаємо минущим, проте неминучим.

Техніку творимо ми і поезію творимо ми, ми щодня користуємося технікою і поезію ми теж іноді читаємо. Техніка, яка вивільняє час, його відбирає. Інформаційні потоки, які вона несе і репродукує, залишають дедалі менше часу на поезію, адже поезія — це медитація, що полягає не у саморозпорошенні, не в самоусуненні, а в мобілізації всіх сенсорів сприйняття, в активному спокої, якого ніщо не порушує і не загрожує — ні в час її творення, ні в час наближення до неї, тобто спроб її прочитання. Поезія — найсконцентрованіший вияв усього, що прагнемо ословити. Тож як її прочитати умлівіч?

За гуркотом техніки ми перестаємо чути голос поезії. Гуркотом