Лем Станислав [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично
[Настройки текста] [Cбросить фильтры]
ЛЕМ Станіслав
ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії
Національний статус, що склався у світі: польський.
Письменник, філософ.
З лікарської родини.
Народився 12 вересня 1921 р. в м. Львові Галичини (нині – адміністративний центр однойменної
області України).
Помер 27 березня 2006 р. в м. Кракові (Польща). Похований на Сальваторському цвинтарі.
Закінчив Львівську 2-у чоловічу гімназію (1932-1939), навчався в Львівському медичному
інституті (1939-1941; 1944-1945), Ягеллонському університеті (1946-1948).
Працював помічником механіка, електрика (1942-1944), молодшим асистентом в «Konwersatorium Naukoznawczym» (1948-1950), професійним письменником (1950-2005).
Академік Польської академії наук (1994).
Член Польської асоціації письменників, Польського Пен-клубу.
Лауреат державних премій ПНР (1976), Австрії (1986), премії Франца Кафки ().
Почесний доктор Вроцлавського політехнічного інституту ().
Кавалер ордена Білого Орла (1996).
Друкувався в журналах «Tygodnik Powszechny», «Nowy Swiat Przygod», «Zolniez Polski»,
«Kuznica».
Як літератор дебютував в журналі «Nowy Swiat Przygod» романом «Людина з Марсу» (1946).
Потім настала черга книг: «Астронавти» (1950), «Едем» (1959), «Повернення з зірок» (1961),
«Солярис» (1961), «Непереможний» (1964), «Глас Господа» (1968)), «Зоряні щоденники» (1957),
«Рукопис, знайдена у ванні» (1961), «Казки роботів» (1964), «Кіберіада» (1965), «Огляд на місці»
(1982), «Мир на Землі» (1987).
Перу Л. також належить автобіографічна повість «Високий замок».
Під кінець життя письменника вийшло13-томне «Зібрання творів» (1992-1996).
Книги нашого земляка перекладені на 41 мову, а їхній сумарний тираж складає близько 30 млн.
екземплярів.
Випадали на долю відомого фантаста й зовсім не фантастичні проблеми. Так, його роман
«Шпиталь трансфігурації» вісім років пролежав у шухляді через те, що комуністична цензура
знайшла там «ідеологічну неправильність».
Після подій 1980 р. він змушений був покинути Польщу і жити в Німеччині, Австрії, Італії, повернувшись до Кракова лише через вісім років.
Трагікомічна ситуація з членством Л. в Американському співтоваристві наукових фантастів, куди
його прийняли 1973 р. Яким же було здивування нашого земляка, коли він уже незабаром
дізнався: шановні письменники не хочуть більше бачити новачка в своїх рядах. Підстава: його
критична стаття «Science fiction: випадок майже безнадійний», в якій він критично оцінив
творчість фантастів США.
Приблизно в той же час американський фантаст Ф. Дік, якого Л. виділяв з-поміж інших і завше
схвально відгукувався, написав листа до ФБР, у якому стверджував, що Лема не існує, це
літературний проект, придуманий марксистами, аби розкласти США (1974).
Серед друзів та близьких знайомих Л. – Б. Стругацький, Є. Помяновський, С. Содерберг, А.
Тарковський та ін.
***
МАЛО БАЖАЮЧИХ ПОМИРАТИ
, з життєвого кредо С. Лема
Люди не хочуть жити вічно. Люди просто не хочуть помирати.
ВРЯТУВАВАТИ НАВІТЬ НЕ НАМАГАЛИСЯ, з повісті С. Лема «Соляріс»
Він повернувся і з шаленством глянув на мене. Не можу сказати, що навмисно прагнув вивести
його з рівноваги. Нічого не розуміючи в грі, яка тут велася, я намагався триматися стримано. Його
гострий борлак ходив над чорним коміром светра.
– Ти був у Гібаряна – сказав зненацька Снаут.
Це не було запитання. Піднявши брови, я спокійно дивився йому в обличчя.
– Був у його кімнаті, – повторив він.
Я зробив рух головою, ніби кажучи: «Припустимо. Ну й що?». Нехай він говорить і далі.
– Хто там був?
Він знав про неї!!!
– Нікого. А хто там міг бути? – запитав я.
– Чому ж ти мне не впустив?
Я посміхнувся:
– Злякався. Ти ж сам мене попереджував, і, коли ручка повернулася, я інстинктивно затримав її.
Чому ти не сказав, що це ти? Я б тебе впустив.
– Я думав, що це Сарторіус, – сказав він невпевнено.
– Ну й що?
– Що ти думаєш про це… про те, що сталося? – відповів він запитанням на запитання.
Я завагався.
– Ти повинен знати більше, ніж я. Де він?
– У холодильнику, – відповів Снаут відразу ж.
– Де ви його знайшли?
– В шафі.
– В шафі? Він був уже мертвим?
– Серце ще билося, проте дихання не було. Це була агонія.
– Намагалися його врятувати?
– Ні.
– Чому?
Снаут зволікав.
– Не встигли. Помер перш ніж ми його уклали.
– Він стояв у шафі? Між комбінезонами?
–
Последние комментарии
4 часов 8 минут назад
4 часов 26 минут назад
4 часов 35 минут назад
4 часов 36 минут назад
4 часов 39 минут назад
4 часов 57 минут назад