Дебагорий-Мокриевич Владимир [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично
[Настройки текста] [Cбросить фильтры]
ДЕБОГОРІЙ-МОКРІЄВИЧ Володимир Карпович
ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії
Національний статус, що склався у світі: російський.
Мемуарист, публіцист. Псевдоніми – Кара, Каблуков.
З дворянської родини.
Народився 12 (24) травня 1848 р. в м. Чернігові Російської імперії (нині – адміністративний центр
однойменної області України).
Помер 10 листопада 1926 р. в м. Чирпані (Болгарія). Похований на місцевому цвинтарі.
Навчався в Немирівській, Кам’янець-Подільській гімназіях, на фізико-математичному та
медичному факультетах Київського університету (1866-1971), яких з ідейних міркувань не
закінчив.
Друкувався в журналах «Вільна Росія», «Вісник «Народної волі».
Перу Д.-М. належать історична поема «Дебагорій-Мокрієвич» (1894), «Спогади» (1894-1898),
нариси «За Байкалом» (1892), «Бунт в Горанах» (1902),
статті «Політична свобода в революційних програмах» (1889), «Відступництво і народництво»
(1899),
Під впливом брата Івана присвятив життя встановленню справедливого суспільного ладу.
Закінчувати університет відмовився на ній підставі, що чесна людина повинна жити фізичною
працею. Разом з декількома однодумцями мріяв організувати комуну в США. Прискіпливість
жандармів змусила емігрувати до Швейцарії (1873).
В рідні краї наш земляк повернувся нелегально, став одним з керівників «Київської комуни». Від
переслідувань з боку влади знову врятувала Швейцарія (1974).
Чергове повернення – задля організації селянського заколоту в Київській губернії. Заарештований
і відправлений етапом до Сибіру, де мав відбути майже 15-річний термін покарання (1879).
Дорогою зумів обмінятися документами з не політичним ув’язненим Павловим. Залишившись,
відповідно до нових паперів, не поселенні, менше, ніж за рік, втік. І знову – еміграція: Болгарія, Великобританія, США, Франція, Швейцарія.
Після Лютневої революції повернувся до Росії, проте більшовицький режим не сприйняв і знову
вирушив до Болгарії, громадянином якої на той час уже був впродовж чверті століття (1922).
Серед друзів та близьких знайомих Д. – М. Драгоманов, Л. Дейч, М. Бакунін, М. Ковалевська, В.
Бурцев, Г. Мачтет, І. Петрункевич, М. Фроленко, І. Дробязгін, В. Маслов-Стокоз, І. Бохановський,
Е. Серебряков, І. Добровольський, В. Засулич, В. Осинський, Я. Стефанович та ін.
***
МІЙ ІДЕАЛ – СВОБОДА
, з життєвого кредо В. Дебогорія-Мокрієвича
Мій світогляд зазнав багатьох змін, проте сутність свободи, як вона була удмухнута в мене
бакунінським вченням, залишилася назавжди моїм ідеалом.
НОЧУВАЛИ ПРОСТО НЕБА, зі спогадів В. Дебогорія-Мокрієвича
Чимало учнів поляків (Немирівської гімназії – авт.) ...відкрито ганили російський уряд,
розмовляли про політику, відверто співчували польським повстанцям.
…Більшість немирівських гімназистів за походженням українці та росіяни підтримували поляків.
Тільки декілька учнів з нашого гімназичного середовища … схилялися на бік російської поліції і
вважалися шпигунами.
…Комуна стверджувала, що до практичної Справи треба приступити негайно... Тому вчитися
надмірно – марна витрата часу; а деякі добалакалися навіть до того, що було б непогане забути й
те, чому раніше вивчилися, оскільки інтелігентність тільки заважає омужиченню.
…Ми знали про недовірливе ставлення селян до тих, хто все носить панське, тобто, європейський
костюм, і тому вважали, що чим бідніший одяг надінемо на себе, тим з більшою довірою стануть
вони ставитися до нас. І в цьому помилилися.
Усюди зустрічали нас підозріло і до того неохоче давали притулок, мабуть, боячись, щоб ми не
вкрали що-небудь, що пошуки місця для ночівель зробилися скоро для нас справжньою карою... не
одну ніч проводили ми просто неба.
ЗАРАДИ ПРАВДИ І СПРАВЕДЛИВОСТІ, з розвідки Ю. Бойка «Українське громадівство в
імперському соціальному регламенті ХІХ ст.»
Соціалістичними називали в цей час себе течії й організації різноманітного політичного
спрямування. Цією назвою вони прагнули підкреслити свою тенденцію до розв’язання проблем
через досягнення соціальної справедливості.
Найвидатніші революціонери-соціалісти цієї доби тим чи іншим чином були пов’язані з Україною:
талановитий організатор «Народної волі», колишній учасник Одеської громади Андрій Желябов
був родом із Таврії; Микола Кибальчич був сином священика з Чернігівщини; Сергій
Кравчинський – родом з Єлисаветградщини,
Последние комментарии
3 часов 17 минут назад
3 часов 36 минут назад
3 часов 44 минут назад
3 часов 46 минут назад
3 часов 48 минут назад
4 часов 6 минут назад