Ферма «Рай для тварин» [Джордж Орвелл] (fb2) читать постранично, страница - 28

фермах.

На закінчення він ще раз наголосив на тих дружніх почуттях, що існують і мусять існувати між «Раєм для Тварин» та її сусідами. Між свинями і людськими істотами немає і не повинно бути конфлікту, бо і методи, і труднощі в них спільні. Хіба не однакова для нас проблема робочої сили? Стало зрозуміло, що містер Пілкінгтон от-от виплесне на товариство сумлінно зготований дотеп, та він не одразу потамував сміх, що розпирав його. Притлумлюючи його, від чого його численні підборіддя побагровіли, він, нарешті спромігся:

— Якщо у вас є нижчі тварини, з якими ви ворогуєте, то й у нас є свої нижчі люди!

Цей дотепний жарт викликав за столом вибух реготу, а містер Пілкінгтон ще раз похвалив свиней за мізерну пайку, довгий робочий день і, як він помітив, за те, що в «Раї для Тварин» ні з ким не панькаються.

А тепер він просить шановне товариство подбати, щоб у всіх були повні кухлі.

— Джентльмени! — закликав він до уваги. — Джентльмени, я піднімаю свій кухоль за процвітання.

У відповідь почувся схвальний гомін і тупання. Втішений Наполеон підвівся з місця і обійшов стіл, щоб цокнутися з містером Пілкінгтоном. Вітальні вигуки все лунали, а Наполеон стояв, даючи зрозуміти, що й собі хоче сказати кілька слів.

Його промова, як завжди, була короткою і конкретною. Він також щасливий, казав він, що період прикрих непорозумінь скінчився. Деякий час ширилися чутки — він певен, із зловорожими намірами,— що погляди його та соратників — бунтівні і навіть революційні. їх звинувачували в підбурюванні тварин сусідніх ферм. Але нічого немає правдивішого за правду! Єдиним їхнім бажанням колись і тепер є добросусідські ділові стосунки. Ферма, що її має честь очолювати, додав Наполеон, кооперативне підприємство. Власністю, яку він представляє, спільно володіють усі свині.

Він гадає, що розвіялися всі давні підозри, але нещодавно на фермі впроваджено деякі нововведення, які мають сприяти зростанню довір'я. Досі тварини на фермі мали досить дурнуватий звичай казати одна одній «товариш». Цьому треба покласти край. Побутував іще один дивний звичай, бозна-звідки він узявся, коли щонеділі вранці всі марширували повз череп кнура на стовпці в садку. З цим теж слід покінчити — череп уже закопано. Гості, певно, звернули увагу на зелений прапор на щоглі. Трохи раніше вони помітили б на ньому ратицю й ріг, зараз зафарбовані. Відтепер то просто зелений стяг.

Він лише одне хоче зауважити на блискучу і зичливу промову містера Пілкінгтона. Містер Пілкінгтон увесь час говорив про «Рай для Тварин». Він, звісно, не міг знати, бо він, Наполеон, оце вперше оголошує про це, що назва «Рай для Тварин» скасовується. Відтепер ферму будуть знати як ферма «Садиба». Як на нього, це дуже правильно, бо така її первісна назва.

— Джентльмени! — завершив свій виступ Наполеон. — Я пропоную вам той же тост, але в іншій формі. Наповніть кухлі по вінця. Ось мій тост, джентльмени: за процвітання ферми «Садиба»!

Гості палко та схвально загукали й спорожнили кухлі до останньої краплини. Але тваринам, що дивилися на все це знадвору, здавалося, що відбувається щось дивовижне. Що воно таке змінилося на свинячих рилах? Старечий, тьмавий погляд Конюшинки перебігав з писка на писок. Деякі мали по п'ять підборідь, деякі — по чотири, а деякі — по три. Але що ж то в них наче розпливається і міниться?

Коли вщухли оплески, товариство знову взялося до карт, продовжити перервану гру. А тварини нишком розходилися.

Та не відійшли вони й на двадцять ярдів, як зненацька зупинилися. З будинку долинуло ревище голосів. Вони поквапилися назад і знову заглянули в вікно. Там розгорялася люта сварка, чулися вигуки, удари по столу, гострі, підозріливі звинувачення й затяті заперечення. А спричинилося до сварки те, що Наполеон і містер Пілкінгтон одночасно походили виновим тузом.

Дванадцять лютих голосів волали, і всі вони злилися в один. Тепер стало зрозумілим, що трапилося з рилами свиней. Тварини надворі переводили погляд із свині на людину, з людини на свиню, а тоді знову із свині на людину. Але розібрати, де тепер людина, а де свиня було годі.

Листопад 1943 — лютий 1944

Перекладено за виданням: George Orwell. Animal Farm. — Penguin books, Middlesex, England, 1951.

(C) Юрій Шевчук, 1991, переклад українською мовою.